Національний гірничий університет — відповідність Часу

Утилізація авто: як це відбувається в Німеччині

У Німеччині діє ціла мережа приймальних пунктів, в яких можна утилізувати старий автомобіль. Крім того, власник, який здав машину на металобрухт, може на цьому трохи, але заробити.

За інформацією DW, в 2007 році в Німеччині з ініціативи федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи та безпеки ядерних реакторів був прийнятий новий закон, що регулює утилізацію старих автомобілів. Власник відслувжої свій вік легкової машини може здати її на брухт, звернувшись в ліцензований приймальний пункт, або просто віддати машину в будь-який автосалон виробника. Забезпечити утилізацію старих автомобілів вимагає директива Євросоюзу. Щоб «автохлам» не забруднював навколишнє середовище, було вирішено переробляти старі автомобілі і отримувати метал, який повторно використовують у різних галузях економіки. Тоді в Німеччині було створено спеціальне агентство з питань утилізації (Gemeinsame Stelle Altfahrzeuge - GESA). Воно контролює діяльність пунктів, що займаються утилізацією старих машин. Кожен пункт повинен встати на облік в GESA та надавати агентству інформацію про свою роботу.

Після того як німецький закон про утилізацію набув чинності, відповідальність за створення мережі приймальних пунктів старих автомобілів почали нести автовиробники. Таким чином, держава забезпечує дотримання закону ЄС в Німеччині без прямого втручання в питання, пов'язані з утилізацією. «Самі автовиробники, незалежно від того, чи йде мова про машини німецького або іноземного виробництва, повинні виділити кошти на створення місць для переробки старих автомобілів. Ніяких спеціальних державних зборів не існує», - пояснили DW в агентстві з питань утилізації. Автовиробник або створює власні центри утилізації, або укладають угоду з незалежними центрами. Експерти Загальнімецького автомобільного клубу (ADAC) підрахували, що на утилізацію одного автомобіля виробник витрачає в середньому близько 100 євро. За словами співробітника GESA, деякі автоконцерни, щоб не збільшувати ціни на свою продукцію, вирішили заощадити на інших витратах.

Відповідно до закону, відстань від будинку власника автомобіля до найближчого пункту прийому не повинна перевищувати 50 кілометрів. Пункти утилізації машин пропонують повний спектр послуг з переробки транспортних засобів. Керівник одного з таких пунктів в Бонні Йозеф Мауель (Josef Mauel) повідомив, що його підприємство нерідко виплачує власникові за стару машину близько 100-150 євро, якщо машину можна продати на запчастини. «Спочатку ми знімаємо колеса, зливаємо бензин, масло, гальмівну рідину і починаємо розбирати машину, - говорить Мауель. - Витягуємо з неї все, що можна знову використовувати». За його словами, деякі запчастини вони продають, а металобрухт відправляють на переплавку, щоб потім з нього справили нові деталі.

Продати старі запчастини в Німеччині досить складно, тому їх експортують, розповів Йозеф Мауель. За роки роботи у нього з'явилися партнери за кордоном. «В основному ми відправляємо такі деталі в країни Африки, Росію і на Україну», - уточнив він. Машини, які надходять на утилізацію в цей приймальний пункт, вироблені з 2000 по 2002 роки. На питання DW, як часто йому доводиться утилізувати моделі 80-х і 90-х років, Мауель відповів: «Такий металобрухт у Німеччині вже майже не їздить».


© 2006-2017 НГУ Інформація про сайт